Людина – істота діяльнісна. Вона працює, набуває досвіду, множить свої
здобутки. Зрештою, одним із виявів цього є усталена традиція під час
відзначення знакових подій у житті, наприклад, ювілеїв, репрезентувати свої
напрацювання. Письменник готує до друку книгу, музикант посилено
готується до сольного концерту, а митець – відкриває персональну виставку.
У рамках святкування ювілею знана рівненська мисткиня, член Національної
спілки художників України, старший викладач кафедри образотворчого та
декоративно-прикладного мистецтва художньо-педагогічного факультету
РДГУ Віра Чернієнко нині презентує персональну художню виставку
«Простір. Територія творця». Вона – це і своєрідний звіт за пророблену
роботу, і певний підсумок окремого етапу творчого шляху, а ще – це
прекрасна нагода пошановувачам мистецтва художньої кераміки зануритися
у її світ, дізнатися про основні тренди її розвитку на сучасному етапі.
Художні твори, представлені на виставці Віри Андріївни, з усією
очевидністю вказують на провідну рису сучасної художньої кераміки, а саме
на те, що утилітарність її творів поступово відходить на задній план, а то й
зовсім зникає. Натомість на порядок денний виходить оригінальний
авторський задум в інтерпретації подій, явищ, речей навколишньої дійсності.
З цим пов’язана широка тематика творів нашої шановної мисткині – це і
звернення до історико-культурного і національного спадку, художнє
осмислення природи та її об’єктів, світу макро і мікрокосмосу, а також
формальні та технологічні експерименти.
Для кераміки Віри Чернієнко характерний лаконізм, стилізація, відсутність
зайвих деталей. Це, безумовно, сприяє осягненню глядачем провідної
композиційної ідеї твору. Однак, з іншого боку, кераміка Віри Андріївни
сповнена художніх алюзій, тобто натяків, які глядачу ще потрібно розгадати.
Є притча про те, як Бог зліпив людину з глини й у нього ще залишився
невикористаний її шматок. Що тобі ще зліпити? – запитав Бог у людини. –
Зліпи мені щастя, – відповіла та. Тоді Бог просто поклав у руки людини
глину, аби вона сама ліпила своє щастя. Так і ліпить в буквальному і
переносному значенні цього слова своє щастя Віра Андріївна. Ліпить щастя,
радість, любов, свій дім, а в ширшому контексті – життя і долю.
Бажаємо Вам, шановна Віро Андріївно, аби той шматок глини, подарований
кожному з нас Богом, ніколи не закінчувався. Нехай серце і думки будуть
сповнені прекрасного, а руки не втомлювалися творити диво.