Викладачі кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва

Сташук Олександр Андрійович – кандидат педагогічних наук, доцент, професор, завідувач кафедри. Народився 2 жовтня 1958 р. у смт Млинів Рівненської області. В 1975 р. успішно закінчив місцеву художню школу. У 1980 р. закінчив Одеський державний педагогічний інститут (нині – університет) ім. К.Д. Ушинського, де навчався на художньо-графічному факультеті за спеціальністю «Креслення та малювання».

3 1990 р. – викладач, з 1997 р. – старший викладач, з 1999 р. – доцент, а з 2018 р. – професор кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Рівненського державного гуманітарного університету.

Аспірант Рівненського державного педагогічного інституту (1993 – 1995 рр.). Кандидат педагогічних наук (1997 р.). Тема дисертації: «Формування елементів естетичної культури молодших підлітків на уроках образотворчого мистецтва». Захист відбувся у Спеціалізованій вченій раді Д 01.01.34 Київського національного університету імені Тараса Шевченка (спеціальність 13.00.01 «Теорія та історія педагогіки»). Доцент (2001 р.).

Автор близько 70 наукових і навчально-методичних праць, зокрема навчального посібника «Історія зарубіжного образотворчого мистецтва: від середньовіччя до сучасності» (2018 р.). Співавтор монографії «Декоративно-прикладне мистецтво Рівненщини» (2010 р.).

Учасник близько 50 науково-практичних конференцій міжнародного, всеукраїнського та регіонального рівнів (Київ, Львів, Івано-Франківськ, Рівне, Одеса).

Працює в галузі живопису. Учасник низки художніх виставок, зокрема: «Веселкові барви» (Рівне, 2008 р.), «Осіннє сонце» (Рівне, 2010 р.), «З вірою в майбутнє» (Рівне, 2012 р.), «Дорогами дитинства» (Рівне, 2013 р.), «Осінь золота» (Рівне, 2013), регіональної новорічно-різдвяної виставки (Рівне, 2015 р.), щорічних Творчих звітів Інституту мистецтв та кафедри ОДПМ РДГУ (2008 – 2017 рр.), щорічних художньо-виставкових презентацій викладачів кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва РДГУ (2011 – 2021 рр.) та ін.

У творчому доробку – 5 персональних виставок: «Чим пломеніє душа» (1998 р.), «Відчуття неба» (2008 р.), «Живописна лірика Олександра Сташука» (2013 р.), «Творчі візії» (2017 р.), «Осінній настрій» (2020 р.). Твори Олександра Сташука знаходяться у приватних колекціях в Україні (Львів, Рівне, Київ) та за кордоном (Німеччина, США).

Має досвід дизайнерського оформлення виробничих інтер’єрів (РЗВА). Автор слів та музики гімну художньо-педагогічного факультету РДГУ (2017 р.).

Дипломант Міжнародної художньої виставки «Форма-Простір-Людина» (Санкт-Петербург, 2013 р.). «Автор року РДГУ» (2018 р.).

Член спілки дизайнерів України (2020).

Проходив науково-педагогічне та творче стажування на базі низки авторитетних закордонних художніх установ, зокрема: Страсбургського університету (Франція, 2008 р.), Білоруської державної академії мистецтв (Білорусь, 2009 р.), Санкт-Петербурзької державної художньо-промислової академії ім. А.Л. Штигліца (Росія, 2012 р.), Університету Гуманістично-Природничого ім. Яна Длугоша в Ченстохові (Республіка Польща, 2018 р.).

Стаж педагогічної роботи – 31 рік. Читає навчальні дисципліни: «Пластична анатомія»,  «Спецкомпозиція», «Робота в матеріалі», «Пластика».

Шеретюк Руслана Миколаївна – докторка історичних наук, професорка. Народилася 21 лютого 1974 р. у м. Рівне. В 1996 р. закінчила з відзнакою Волинський державний університет імені Лесі Українки за спеціальністю «Історія». В 2003 р. закінчила з відзнакою Рівненський інститут слов’янознавства Київського славістичного університету за спеціальністю «Образотворче мистецтво».

З 2013 р. – доцентка, а з 2014 р. – професорка кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Рівненського державного гуманітарного університету.

Кандидатка історичних наук (2006 р.), доцентка (2011 р.), докторка історичних наук (2013 р.), професорка (2021 р.). Захисти відбулися у Спеціалізованій вченій раді Д 26.161.03 Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України (спеціальність 09.00.11 «Релігієзнавство»).

Працює в галузі історичного релігієзнавства та мистецтвознавства.

Авторка і співавторка 5 монографій і близько 180 наукових і навчально-методичних праць, опублікованих, зокрема, в таких фахових виданнях, як «Український історичний журнал», «Київська старовина», «Українське релігієзнавство», «Вісник Львівської національної академії мистецтв», «Вісник Харківської державної академії дизайну та мистецтв», «Вісник Закарпатської академії мистецтв» та ін.

Авторка 7 навчальних посібників з теорії та історії образотворчого мистецтва. Посібник «Мистецькі набутки ордену піарів на Волині в контексті художніх візій доби бароко» (2017 р.) здобув І місце у Сьомому Всеукраїнському конкурсі науково-методичних і творчих робіт (категорія – методичні розробки для мистецьких ЗВО, напрям – образотворче мистецтво і дизайн), проведеного на базі Інституту сучасного мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва (Київ, 2018 р.). Навчальний посібник «Історія зарубіжного мистецтва: кросворди, таблиці, тести» (2019 р.) здобув ІІ місце у номінації «Навчальні посібники» у конкурсі «Краще видання року – 2020» Національної академії наук вищої освіти України (Київ, 2020 р.).

Учасниця близько 110 науково-практичних конференцій міжнародного, всеукраїнського та регіонального рівнів, з них міжнародних закордонних – понад 15 (Білорусь, Польща, Литва, Болгарія, Італія).

Лауреатка стипендіальної програми Музею історії Польщі у Варшаві (2017 р.). В 2018 р. успішно склала іспит з польської мови на рівень В2. Того ж року пройшла науково-педагогічне стажування в Інституті образотворчого мистецтва Університету Яна Кохановського у м. Кельце (Республіка Польща). В 2019 р. у рамках реалізації Міжнародної програми ERASMUS+ пройшла стажування на факультеті мистецтва Жешувського університету (Республіка Польща). Учасниця Міжнародного мистецько-наукового проєкту «Marina Abramović. Wolność absolutna» (2019 – 2020 рр., Новий Сонч – Жешув, Республіка Польща).  Учасниця Міжнародного мистецького проєкту «Arteterapia w edukacji – art and art therapy in education», а також Міжнародної художньої виставки «Obrazy inspirowane życiem i twórczością  Nikifora i Violi Berki» (обидва – Новий Сонч, Республіка Польща, 2021 р.).

Дипломантка обласного конкурсу «Наукова зміна» (2008 р.). «Автор року РДГУ» (2016, 2018, 2020 рр.).

Стаж педагогічної роботи – 22 роки. Читає навчальні дисципліни: «Теорія мистецтва», «Історія зарубіжного мистецтва», «Історія українського мистецтва», «Мистецтво постмодернізму», «Образотворче мистецтво і середовище ХХ – ХХІ ст.».

Крайлюк Любов Валентинівна – кандидатка мистецтвознавства, доцентка. Народилася 1 липня 1965 р. у м. Рівне. Впродовж 1976 – 1980 рр. навчалася в Рівненській дитячій художній школі. В 1984 р. закінчила з відзнакою Львівське училище прикладного та декоративного мистецтва ім. Івана Труша за спеціальністю «Художнє оформлення». У 1989 р. з відзнакою закінчила Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (нині – Львівська національна академія мистецтв), де навчалася на факультеті «Проектування інтер’єру та меблів» за спеціальністю «Інтер’єр і обладнання».

З 2002 р. – викладачка, з 2012 р. – старша викладачка, а з 2013 р. – доцентка кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Рівненського державного гуманітарного університету.

Аспірантка Львівської національної академії мистецтв (2010 – 2011 рр.). Кандидатка мистецтвознавства (2012 р.). Тема дисертації: «Творчість Ніла Хасевича у контексті розвитку українського образотворчого мистецтва першої половини ХХ століття: жанрово-видова структура, еволюція художньо-образної системи». Захист відбувся у Спеціалізованій вченій раді Д 35.103.01 Львівської національної академії мистецтв (спеціальність 17.00.05 «Образотворче мистецтво»).

Авторка монографії «Ніл Хасевич в українському мистецтві» (2014 р.), а також близько 30 наукових і навчально-методичних праць, опублікованих, зокрема, в таких фахових виданнях, як «Ідеї, смисли, інтерпретації образотворчого мистецтва: Українська теоретична думка ХХ століття: Антологія», «Вісник Львівської національної академії мистецтв», «Українське мистецтвознавство», «Українська культура: Минуле, сучасне, шляхи розвитку», «Народознавчі зошити».

Учасниця близько 50 науково-практичних конференцій в Україні (Київ, Львів, Ужгород, Рівне, Полтава) та за кордоном (Венеція).

Працює в галузі станкового живопису, сакрального мистецтва та мистецтвознавства. Учасниця близько 20 художніх виставок і пленерів, зокрема: «Шляхами наших перемог» (Острог, 2008 р.), «Різдвяні дари» (Львів – Рівне, 2008 – 2009 рр.), «Золота Зуза» (Рівне, 2010 р.), «Золоте сузір’я» (Рівне, 2015 р.), «Державний вектор – національне і модерне» (Рівне – Київ, 2016 р.), «Миттєвості весни» (Рівне, 2021 р.) та ін.

У творчому доробку – 3 персональні виставки: «У пошуках гармонії» (2005 р.), «Імпровізація, натхнення, темперамент» (2007 р.), «Вібрації кольору» (2018 р.).

Живописні полотна Любові Крайлюк знаходяться у приватних збірках в Україні, Німеччині, Італії, Франції, Польщі, Хорватії, Росії, США. Вони оздоблюють не лише світські /громадські споруди, але й культові. Зокрема, твір «Плащаниця» є складовою облаштування греко-католицького храму, а твір «Свята Трійця» – православної церкви (обидва – в м. Яремче).

Дипломантка Міжнародної виставки-конкурсу «Різдвяні дари» (Рівне, 2008 р.), Міжнародного Другого  Осіннього салону «Золота «Зуза» – 2010» (Рівне, 2010 р.).

Членкиня спілки дизайнерів України (2020).

Стаж педагогічної роботи – 19 років. Читає навчальні дисципліни: «Живопис», «Рисунок», «Історія реставрації», «Інтер’єр та перспектива», «Історія зарубіжного мистецтва», «Проєктування художніх виробів з дерева».

Власюк Олена Петрівна – кандидатка педагогічних наук, доцентка, заступниця декана художньо-педагогічного факультету з навчальної роботи. Народилася 6 червня 1981 р. у м. Виноградів Закарпатської області. В 2003 р. закінчила з відзнакою Полтавський державний педагогічний університет за спеціальністю «Початкове навчання. Педагогіка і методика середньої освіти. Образотворче мистецтво».

З 2009 р. – викладачка, з 2014 р. – старша викладачка, а з 2015 р. – доцентка кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Рівненського державного гуманітарного університету.

Аспірантка Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України (2008 – 2011 рр.). Кандидатка педагогічних наук (2015 р.). Тема дисертації: «Підготовка майбутніх фахівців декоративно-прикладного мистецтва до використання традицій виготовлення українського народного вбрання у професійній діяльності». Захист відбувся у Спеціалізованій вченій раді Д 47.053.01 Рівненського державного гуманітарного університету (спеціальність 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти»). Доцентка (2021 р.).

Авторка 2 навчальних посібників: «Методика вивчення українського народного вбрання» (2012 р.) і «Підготовка майбутніх фахівців декоративно-прикладного мистецтва до використання традицій виготовлення українського народного вбрання у професійній діяльності: методичний аспект» (2016 р.), а також близько 50 наукових і навчально-методичних праць, опублікованих, зокрема, у таких фахових вітчизняних і закордонних виданнях, як «Нова педагогічна думка», «Вісник державної академії керівних кадрів культури і мистецтва», «Мистецтво та освіта», «Пытанні мастацтвазнаўства, этналогіі і фалькларыстыкі» та ін.

Учасниця близько 30 міжнародних науково-практичних конференцій (Київ, Львів, Івано-Франківськ, Ужгород, Рівне, Полтава, Запоріжжя, Бердянськ, Одеса, Чернівці).

Працює в галузі станкового живопису і художньої кераміки. Учасниця низки художніх виставок, зокрема: «З вірою в майбутнє» (Рівне, 2012 р.), «Дорогами натхнення» (Рівне, 2012 р.), «Імпасто» (Виноградів, 2019 р.), «Духовний поступ» (Полтава, 2021 р.), «Миттєвості весни» (Рівне, 2021 р.).

Лауреатка І ступеню Другого Всеукраїнського конкурсу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва «Битва жанрів» (І місце у номінації «Декоративно-прикладне мистецтво») (Київ, 2021 р.).

Членкиня спілки дизайнерів України (2020).

В 2018 р. успішно склала іспит з польської мови на рівень В2. Того ж року пройшла закордонне науково-педагогічне стажування на факультеті мистецтв Університету Гуманітарно-Природничого ім. Яна Длугоша в Ченстохові (Республіка Польща). Учасниця Міжнародного мистецького проєкту «Arteterapia w edukacji – art and art therapy in education», а також Міжнародної художньої виставки «Obrazy inspirowane życiem i twórczością  Nikifora i Violi Berki» (обидва – Новий Сонч, Республіка Польща, 2021 р.).

Стаж педагогічної роботи – 16 років. Читає навчальні дисципліни: «Проєктування», «Скульптура», «Робота в матеріалі», “Актуальні практики в декоративному мистецтві”, “Декоративна пластика”

Ганжа Микола Васильович – кандидат педагогічних наук, доцент. Народився 2 грудня 1979 р. у м. Рівне. Впродовж 1990 – 1995 рр. навчався у Рівненській дитячій художній школі. У 1997 – 2002 – студент Рівненського державного гуманітарного університету; з 1999 по 2002 рр. – студентський декан його педагогічного факультету. У 2002 р. закінчив з відзнакою РДГУ за спеціальністю «Початкове навчання та образотворче мистецтво».

З 2002 р. – викладач, з 2006 р. – старший викладач, а з 2013 р. – доцент  кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Рівненського державного гуманітарного університету.

Впродовж 2006 – 2010 рр. – аспірант  Рівненського державного гуманітарного університету. Кандидат педагогічних наук (2013 р.). Тема дисертації: «Педагогічні умови естетичного виховання молодших школярів засобами дизайну». Захист відбувся у Спеціалізованій вченій раді Д 26.454.01 Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України (спеціальність 13.00.07 «Теорія і методика виховання»). Доцент (2015 р.). Упродовж 2003 – 2019 рр. – заступник декана педагогічного факультету з виховної роботи.

Автор понад 30 наукових і навчально-методичних праць, зокрема 3 навчальних посібників: «Композиція в декоративно-прикладному мистецтві (етнодизайн)» (2017 р.), «Основи екодизайну» (2020 р.), «Мистецькі аспекти методології наукових досліджень» (2021 р.).

Учасник близько 50 міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференцій (Київ, Житомир, Миколаїв, Херсон, Кривий Ріг, Слов’янськ, Одеса, Умань, Рівне, Полтава).

Працює в галузі художнього оформлення інтер’єрів і графічного дизайну. У творчому доробку – дизайн інтер’єрів музею Олени Теліги (м. Рівне), музею освіти Рівненщини (Рівненський будинок вчених), кабінетів та холів у ЗОШ №№ 9, 11, 12, 13, 15, 19, 20, 24, 25, 26, 27, 29 (м. Рівне), а також окремих кафедр і факультетів РДГУ. Розробник логотипів, вивісок і рекламних щитів низки підприємств м. Рівне («Бертоза», «Полілак», «Дипломат» та ін.). Автор дизайну обкладинки фахового наукового часопису «Нова педагогічна думка», академічних видань, зокрема, підручника «Розвиток моральної свідомості та самосвідомості у молодшому шкільному віці» (2003 р.), навчальних посібників «Композиція в декоративно-прикладному мистецтві (етнодизайн) (2017 р.) і «Основи екодизайну» (2020 р.).

Член спілки дизайнерів України (2020).

Стаж педагогічної роботи – 20 років. Читає навчальні дисципліни: «Основи дизайну», «Основи екодизайну», «Рисунок», «Живопис», «Методологія і методи наукових досліджень».

Вернюк Ярослава Степанівна – кандидатка філологічних наук, доцентка. Народилася 13 серпня 1972 р. у м. Рівне. У 1993 р. закінчила Рівненський державний інститут культури за спеціальністю «Бібліотекознавство та бібліографія». У 2003 р. закінчила з відзнакою Рівненський інститут слов’янознавства Київського славістичного університету за спеціальністю «Образотворче мистецтво».

З 2000 р. – викладачка, а з 2006 р. – доцентка кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Рівненського державного гуманітарного університету.

Аспірантка Інституту українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1997 – 2000 рр.). Кандидатка філологічних наук (2004 р.). Тема дисертації: «Формування та становлення фольклористики Волині у ХІХ – початку ХХ ст.». Захист відбувся у Спеціалізованій вченій раді Д 26.001.15 Київського національного університету імені Тараса Шевченка (спеціальність 10.01.07 «Фольклористика»). Доцентка (2006 р.). З 2000 р. і донині – кафедральна керівниця з проведення студентських практик.

Авторка 2 монографій, а саме: «Волинь у фольклористичних дослідженнях ХІХ – початку ХХ ст.» (2000 р.),  ««Три зіронькі ясні…» (Основні віхи життя і творчості заслужених майстрів народної творчості України: Ганни Леончук, Уляни Кот та Марії Шевчук)» (2019 р.), а також близько 50 наукових і навчально-методичних праць, опублікованих, зокрема, в часописах «Народна творчість та етнографія» (видання ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України), «Поліссєзнавство: наукові фольклорно-етнологічні та мистецтвознавчі студії», «Література. Фольклор. Проблеми поетики» та ін.

Учасниця близько 30 наукових конференцій міжнародного, всеукраїнського та регіонального рівнів (Київ, Рівне, Новоград-Волинський, Острог, Луцьк, Кременець).

Працює в галузі художньої вишивки. Учасниця міжнародних виставок народної творчості та ремесел в Україні та за кордоном (Білорусь, Республіка Польща). Активна учасниця низки Міжнародних фестивалів, зокрема, «Дні ремесел» (Київ), «Берегиня» (Луцьк), «Лесині джерела» (Новоград-Волинський), «Музейні гостини» (Рівне), свят народного мистецтва (Острог, Гоща). У 2010 р. брала участь у ХХІV регіональному ярмарку «З мальованої скрині» (Ольштин, Республіка Польща).

Твори (обрядові рушники) Ярослави Вернюк зберігаються у приватних збірках в Україні, Польщі, Литві та Сполучених Штатах Америки.

Переможниця Всеукраїнського конкурсу декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва «Моя мистецька Україна» (І місце у номінації «Вишивка») (Луцьк, 2021 р.).

Членкиня журі ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України (Секція «Етнологія»).

Стаж педагогічної роботи – 24 роки. Читає навчальні дисципліни: «Історія декоративно-ужиткового мистецтва», «Етнологія та фольклор України», «Краєзнавство України», «Народні промисли та ремесла України».

Чернюшок Ольга Василівна – кандидатка педагогічних наук, доцентка. Народилася 19 вересня 1956 р. у с. Тайшетський Іркутської області. В 1980 р. закінчила Львівський державний інститут декоративного та прикладного мистецтва (нині – Львівська національна академія мистецтв), де навчалася на факультеті декоративно-прикладного мистецтва за спеціальністю «Художній текстиль».

З 1988 р. – викладачка, з 1989 р. – старша викладачка, а з 2002 р. – доцентка кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Рівненського державного гуманітарного університету.

Кандидатка педагогічних наук (1999 р.). Тема дисертації: «Психолого-педагогічні умови навчання школярів основам колористики в процесі образотворчої діяльності». Захист відбувся у Спеціалізованій вченій раді К 18.03.01 Луганського державного педагогічного інституту імені Т.Г. Шевченка (спеціальність 13.00.01 «Теорія та історія педагогіки»). Доцентка (2002 р.).

Авторка близько 65 наукових і навчально-методичних праць, опублікованих, зокрема, у таких фахових вітчизняних виданнях, як «Нова педагогічна думка», «Мистецтвознавство України», «Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету», «Наукові записки Національного університету  «Острозька академія»» та ін.

Учасниця близько 30 науково-практичних конференцій міжнародного, всеукраїнського та регіонального рівнів (Київ, Рівне, Львів, Острог, Ужгород).

Працює в галузі художнього текстилю. Учасниця низки художніх виставок, зокрема: виставки «Свою Україну любіть», приуроченої до 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка (2014 р.), арт-показу «Тобі, Україно», приуроченого до 75-річчя РДГУ (2015 р.), виставок художників Рівненщини «Великодня» (2018 р.), «Різдвяна» (2018 р.), «До дня художника» (2018 р., 2019 р.) та ін.

У творчому доробку – 2 персональні виставки: «В Острозькій академії» (2004 р.), «Пам’ять: у серці мальва проросла», приурочена до 30-річчя художньо-педагогічної діяльності в РДГУ (2018 р.).

Докторка філософії (2011 р.). Володарка відповідного англомовного диплому, виданого Вищою атестаційною комісією України.

Стаж педагогічної роботи – 33 роки. Читає навчальні дисципліни: «Композиція», «Робота в матеріалі», «Кольорознавство».

Чернієнко Віра Андріївна – старша викладачка. Народилася 26 червня 1961 р. у м. Рівне. Впродовж  1971 – 1975 рр. навчалася в Рівненській дитячій художній школі. В 1981 р. закінчила з відзнакою Львівське училище прикладного мистецтва імені Івана Труша, де навчалася за спеціальністю «Художнє оформлення». У 1989 р. здобула диплом Львівського державного інституту прикладного і декоративного мистецтва (нині – Львівська національна академія мистецтв) за спеціальністю «Декоративно-прикладне мистецтво» (спеціалізація – художня кераміка).

З 1999 р. – викладачка, а з 2008 р. – старша викладачка кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Рівненського державного гуманітарного університету.

Працює в галузі художньої кераміки. Учасниця близько 100 міжнародних, всеукраїнських і регіональних художніх виставок, зокрема: Всеукраїнських виставок «Різдвяний салон» (Київ, 2000 р.) і «День художника» (Київ, 2001 р.), Міжнародного національного симпозіуму гончарства в Опішному (2001 р.), Всеукраїнського арт-показу «Жінки України – митці» (Київ, 2002 р.), Міжнародної мистецької виставки Львівського осіннього салону «Високий замок» (Львів, 2004 р.), Всеукраїнської виставки «Світ Божий як Великдень» (Миколаїв, 2006 р.; Дніпропетровськ, 2008 р.; Луцьк, 2010 р.), Міжнародної виставки-конкурсу «Різдвяні дари» (Рівне, 2007 р.), Всеукраїнської Різдвяної виставки (Дніпропетровськ, 2011 р.), 5-ого Міжнародного малярського пленеру «Острог-Дермань-Пересопниця» (2011 р.), регіонального пленеру гончарства на базі музею гончарного мистецтва ім. О.Г. Луцишина (Вінниця, 2018 р.), Міжнародного мистецького пленеру «Форма та колір. Чорне золото Зікії» (Алітус (Литва), 2018 р.), Міжнародного бієнале художньої кераміки ім. Василя Кричевського (Опішне, 2017, 2019, 2021 рр.).

У творчому доробку – 8 персональних виставок:  «Присвячую мамі…» (2004 р.), «Персональна виставка Віри Чернієнко» (2006 р.), «Продовження» (2009 р.), «Ювілейна» (2011 р.), «Золоте сузір’я» (2011 р.), «Дежавю» (2014 р.), «Творчі візії» (2017 р.), «Територія. Простір творця» (2021 р.).

Роботи Віри Чернієнко зберігаються в музеях і приватних збірках України, Росії, Словаччини, Литви, Об’єднаних Арабських Еміратів та США.

Членкиня Українського керамологічного товариства (2000 р.).

Членкиня Національної спілки художників України (2002 р.).

Членкиня правління Рівненської обласної організації НСХУ (з 2004 р.).

Членкиня журі обласного огляду-конкурсу серед учнів мистецьких шкіл у номінації «Образотворче мистецтво» (Рівне, 2021 р.).

Лауреатка Міжнародного національного симпозіуму гончарства в Опішному (2001 р.). Дипломантка Міжнародного творчого практикуму художників-керамістів (2001 р.), Міжнародної виставки-конкурсу «Різдвяні дари» (2007 р.), обласного мистецького фестивалю «Різдвяна Зуза» (2008 р.), Другого Осіннього салону «Золота Зуза» (2010 р.), Міжнародного бієнале художньої кераміки ім. Василя Кричевського (2019 р.).

Стаж педагогічної роботи – 22 роки. Читає навчальні дисципліни: «Спецкомпозиція», «Робота в матеріалі», «Пластика», «Живопис».

Токар Іванна Василівна – старша викладачка. Народилася 31 травня 1964 р. у м. Львів. У 1984 р. закінчила Львівське училище прикладного мистецтва імені Івана Труша за спеціальністю «Художнє ткацтво». В 1990 р. закінчила Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (нині – Львівська національна академія мистецтв) за спеціальністю «Художнє моделювання».

З 1995 р. – викладачка, а з 1998 р. – старша викладачка кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Рівненського державного гуманітарного університету.

Працює в галузі художнього текстилю (гобелен, батик).

Учасниця більше 200 художніх виставок в Україні, Молдові, Польщі, Словаччині, Угорщині, Чехії, Німеччині, Великобританії, Канаді, Франції та Фінляндії.

Активна учасниця художніх виставок, пленерів і фестивалів в Україні, зокрема: Міжнародної виставки батіку «Червоне і чорне» (Львів, 2015 р.), Міжнародної  виставки «Червень у діалозі» (Львів, 2016 р.). П’ятого Всеукраїнського  трієнале художнього текстилю (Київ, 2016 р.), арт-показу «Творча палітра педагога» (Рівне, 2016 р.), Міжнародної виставки «Текстильні візії» (Львів, 2017 р.), Всеукраїнської художньої виставки «Текстильна мініатюра» (Львів, 2017 р.), мистецьких пленерів і виставок «Клеванська старовина» (Клевань, 2017 – 2018 рр.) і «Гоща історична» (Гоща, 2019 р.), фестивалю «Острог Ренесанс» (Острог, 2019 р.), Всеукраїнської художньої виставки «Від Землі до Сонця» (Чернівці, 2019 р.), регіональних мистецьких виставок «Текстильні діалоги» (Острог, 2020 р.) і «Миттєвості весни» (Рівне, 2021 р.). Учасниця Міжнародного мистецького проєкту «Рефлексія» (Хортиця, 2020 р.).

Має більш ніж 20-річний досвід закордонної мистецької виставкової діяльності. Була учасницею І Міжнародної виставки текстилю «Діалог» (Кишинів, Молдова, 1997 р.), Міжнародного бієнале лляної тканини (Кросно, Республіка Польща, 2000 – 2018 рр.), Міжнародного симпозіуму мистецтва волокна (Ковари, Республіка Польща, 1999 – 2009 рр.), Міжнародної виставки «Сучасне декоративне мистецтво України» (Париж, Франція, 2004 р.), Міжнародних арт-показів (Прешов – Свидник, Словаччина, 2013 р., 2015 р.; Залаегерсег, Угорщина, 2016 р.), Міжнародних художніх виставок «Текстильні барви» (Вітебськ, Білорусь, 2019 р.) і «Мінітекстиль» (Мінськ, Білорусь, 2019 р.). Учасниця Міжнародних мистецьких проєктів: «Єднання» в рамках мистецького фестивалю «Слов’янський базар» (Вітебськ, Білорусь, 2019 р.), а також «Колозварот/Колообіг» (Вітебськ – Рівне, 2019 р.; Могилів, Білорусь, 2020 р.).

У творчому доробку – близько 20 персональних виставок в Україні, Польщі, Ізраїлі, Великобританії та Фінляндії. Роботи Іванни Токар зберігаються у музеях і приватних збірках України, Польщі, Росії, Литви, Ізраїлю, Великобританії, Канади, Австралії, Франції та Іспанії.

Членкиня Національної спілки художників України (1997 р.).

Членкиня ГО «Колоарт» (2018 р.).

Лауреатка премії імені Агнєшкі Сінкевіч (2000 р.).

Дипломантка Міжнародного пленеру художнього текстилю «Екологічний ракурс» (1998 – 2021 рр.), Всеукраїнської виставки прикладного та декоративного мистецтва «200 імен України» (2003 р.), Всеукраїнських трієнале художнього текстилю в Києві (2004 – 2021 рр.).

Стаж педагогічної роботи – 26 років. Читає навчальні дисципліни: «Основи композиції», «Робота в матеріалі», «Проєктування художнього текстилю», «Пластика».

Антонюк-Коберська Наталія Миколаївна – старша викладачка. Народилася 5 грудня 1979 р. у м. Рівне. Впродовж 1993 – 1995 рр. навчалася у Рівненській дитячій художній школі. У 2000 р. закінчила з відзнакою Дніпропетровський державний обласний театрально-художній коледж за спеціальністю «Образотворче мистецтво». У 2006 р. закінчила Львівську національну академію мистецтв, де навчалася на кафедрі дизайну інтер’єрів за спеціальністю «Дизайн». З 2002 р. по 2006 р. – членкиня творчого студентського об’єднання академії «Решето».

З 2006 р. – викладачка, а з 2009 р. – старша викладачка кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Рівненського державного гуманітарного університету.

Авторка близько 30 наукових і навчально-методичних публікацій, зокрема, низки статей, присвячених проблемам дизайн-освіти. Учасниця близько 15 міжнародних науково-практичних конференцій в Україні (Рівне, Львів, Черкаси, Луганськ, Полтава, Київ) та за кордоном (Обзор, Болгарія).

Працює в галузі живопису. Учасниця близько 30 художніх виставок і мистецьких проєктів, зокрема, Всеукраїнських молодіжних виставок (Львів, 2002 – 2006 рр.), виставок «Осінній салон» (Львів, 2005 – 2006 рр.), ХІV Міжнародного пленеру «Колорит» (Володимир-Волинський, 2012 р.), V Міжнародного пленеру «Виноградна лоза» (Обзор, Болгарія, 2019 р.), І Міжнародного пленеру та виставки «На межі неможливого» (Рівне, 2020 р.) та ін.

У творчому доробку – 2 персональні виставки: «Вібрації кольору» (2019 р.), «Світ кольору мрій» (2020 р.).

Працює в галузі дитячої позашкільної художньої освіти. З 2010 р. й донині – керівниця позашкільного навчального закладу художньої школи-студії «Арт-Маестро». Організаторка низки виставок дитячого малюнка: «Кольорова парасоля» (Рівне, 2012 р., 2013 р., 2015 р.), «Кольоровий калейдоскоп» (Рівне, 2018 р.), «На крилах натхнення» (Рівне, 2018 р.), «Карнавал кольорів» (Рівне, 2019 р.). Співорганізаторка І Міжнародного пленеру та виставки «На межі неможливого» в Тайкурах під патронатом Генерального консульства Республіки Польщі (Рівне, 2020 р.).

Практикує в галузі арт-терапії, зокрема, була учасницею обласного фестивалю розвитку особистості «Відкрите небо» (Рівне, 2018 р.), Міжнародного семінару арт-терапевтичних практик «Болгарські Сезони» (Обзор, Болгарія, 2019 р.). З 2020 р. – координаторка інклюзивної мистецької освіти в позашкільному навчальному закладі «Арт-Маестро».

Педагогічний стаж – 14 років. Читає навчальні дисципліни:  «Живопис», «Рисунок», «Основи композиції».

Локшук Ірина Миколаївна – старша викладачка. Народилася 28 грудня 1977 р. у с. Тишківці Івано-Франківської області. В 1993 р. успішно закінчила Рівненську дитячу художню школу. Впродовж 1993 – 1997 рр. навчалася у Косівському коледжі прикладного та декоративного мистецтва ім. Василя Касіяна, який закінчила з відзнакою за спеціальністю «Декоративно-прикладне мистецтво, художнє оформлення шкіри». З 1997 по 2003 р. – студентка Рівненського державного гуманітарного університету; у 2002 р. здобула диплом спеціаліста з відзнакою за спеціальністю «Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво», а 2003 р. – диплом магістра з відзнакою за спеціальністю «Культурологія».

З 2003 р. – викладачка, а з 2012 р. – старша викладачка кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Рівненського державного гуманітарного університету.

Авторка близько 30 наукових і навчально-методичних праць, опублікованих у низці фахових видань, зокрема таких, як «Вісник Львівської національної академії мистецтв», «Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв», «Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку», «Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії», «Науковий вісник Закарпатського художнього інституту», «Минуле і сучасне Волині й Полісся: народне мистецтво і духовність», «Пытанні мастацтвазнаўства, этналогіі і фалькларыстыкі». Співавторка колективної монографії «Декоративно-прикладне мистецтво Рівненщини» (2010 р.).

Учасниця близько 35 науково-практичних конференцій міжнародного, всеукраїнського та регіонального рівнів (Мінськ (Білорусь), Київ, Львів, Ужгород, Херсон, Рівне, Луцьк, Коломия Івано-Франківської обл., Вижниця Чернівецької обл., Крупове Рівненської обл.).

Учасниця понад 20 художніх виставок і арт-проєктів, зокрема: Творчого звіту майстрів мистецтв і художніх колективів Рівненської області (2009 р.), показів «Україно! Моє ти натхнення у творче життя» (2011 р.) і «З вірою в майбутнє» (2012 р.), етнофесту «Радивилівський заміс» (2018 р.), творчого проекту «За мить до весни» (2018 – 2019 рр.), всеукраїнського свята «День традиційного автентичного костюму» (2018 р.), всеукраїнського фестивалю народної творчості, історії та побуту «Красносільські вітряки» (2019 р.), фольклорно-етнографічного свята «Музейні гостини» (2019 р., 2021 р.). Учасниця І Міжнародного пленеру молодих художників у с. Тайкури (Україна – Польща, 2020 р.).

Текстильні твори майстерні Ірини Локшук активно демонструвалися на виставках «Різнобарв’я твоє, Україно!» (Рівне, Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека, 2017 р.), «Надихаючись прекрасним» (Пересопниця, Культурно-археологічний центр «Пересопниця», 2018 р.), «У пошуках краси: кольорові акценти» (Радивилів, Радивилівський історичний музей,  2018 р.), «Гобелен очима молоді» (Рівне, Рівненський обласний краєзнавчий музей, 2021 р.).

Членкиня журі обласного огляду-конкурсу серед учнів мистецьких шкіл у номінації «Образотворче мистецтво» (Рівне, 2017 – 2021 рр.).

Лауреатка премії імені Ганни Леончук «За збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини» (2019 р.).

Стаж педагогічної роботи – 18 років. Читає навчальні дисципліни: «Спеціальна композиція», «Робота в матеріалі», «Технологія і матеріалознавство», «Пластика».

 

Єфімчук Марина Федорівна – викладачка. Народилася 9 березня 1991 р. у м. Рівне. В 2007 р. закінчила Рівненську дитячу художню школу. В 2013 р. закінчила Рівненський державний гуманітарний університет за спеціальністю «Декоративно-прикладне мистецтво».

З 2015 р. – викладачка кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Рівненського державного гуманітарного університету.

Працює в галузі художнього розпису по шкірі, а також ювелірництва.

Впродовж 2008 – 2014 рр. співпрацювала з українським дизайнером Феліксом Родіоновим. Колекції одягу, оздоблені художнім розписом авторства Марини Єфімчук, були представлені на показах у Рівному, Львові, Києві, Сан-Франциско (США).

Виготовляє прикраси з ювелірної епоксидної смоли та холодного фарфору. Ювелірні вироби Марини Єфімчук зберігаються у приватних збірках України (Рівне, Луцьк, Хмельницький, Тернопіль, Житомир, Київ, Запоріжжя, Дніпро), Польщі, Латвії, Німеччини, Канади та США.

Активна учасниця всеукраїнських і регіональних культурно-мистецьких заходів і подій, зокрема таких, як «Лесині джерела» (Новоград-Волинський, 2015 р., 2018 р.), «Музейні гостини» (Рівне, 2016 – 2021 рр.), «День міста» (Рівне, Луцьк, Хмельницький, Тернопіль, Київ, 2016 – 2021 рр.), «День Деруна» (Коростень Житомирської обл., 2017 – 2018 рр.), «День лісу» (Оржів Рівненської обл., 2018 – 2019 рр.), Всеукраїнського фестивалю-ярмарку «Бульба-фест» (Рівне, 2018 – 2019 рр.), «Фестиваль Борщу» (Рівне, 2019 р.).

Педагогічний стаж – 6 років. Читає навчальні дисципліни: «Пластика»,   «Основи композиції», «Робота в матеріалі».

Русак Олександр Леонович – майстер художньої обробки дерева, викладач. Народився 5 листопада 1990 р. у м. Вальмієра (Латвія). В 2013 р. закінчив Рівненський державний гуманітарний університет за спеціальністю «Декоративно-прикладне мистецтво».

З 2013 р. – майстер кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Рівненського державного гуманітарного університету.

Працює в галузі художньої обробки дерева. Учасник щорічних художньо-виставкових презентацій викладачів кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва РДГУ (2013 – 2021 рр.).

Лауреат стипендії Президента України для молодих майстрів народного мистецтва на 2018 рік (Указ Президента України № 100/2018 від 13 квітня 2018 р.).

Стаж – 9 років. Читає навчальні дисципліни:  «Спецкомпозиція», «Пластика» «Робота в матеріалі», «Технологія і матеріалознавство».

Гринбокий Леонід Петрович – майстер художньої кераміки, викладач. Народився 28 січня 1962 р. у м. Рівне. В 1988 р. закінчив Львівський державний інститут прикладного і декоративного мистецтва (нині – Львівська національна академія мистецтв) за спеціальністю «Декоративно-прикладне мистецтво».

З 1998 р. – викладач кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Рівненського державного гуманітарного університету.

Працює в галузі художньої кераміки. Учасник близько 100 всеукраїнських, регіональних  і міських художніх виставок і фестивалів, зокрема: Міжнародної виставки «Експо» (Київ, 2005 р., 2006 р., 2008 р.), Міжнародного свята літератури і мистецтва «Лесині джерела» (Новоград-Волинський, 2007 р., 2019 р.), Музейних гостин (Рівне, 2009 – 2021 рр.), Всеукраїнської виставки декоративно-прикладного мистецтва (Луцьк, 2010 р.), Всеукраїнської виставки «Український сувенір» (2010 р., 2015 р.), Міжнародних виставок «Еліт Експо» (Київ, 2011 р.) і «Ювелір Експо» (Львів, 2011 р.), Всеукраїнського свята народного мистецтва «Великодня писанка» (Вінниця, 2013 р.).

Активний учасник міжнародних мистецьких виставок, імпрез, доброчинних акцій, зокрема, Міжнародної художньої виставки (Туркменістан, Ашгабат, 1989 р.), Міжнародного керамічного симпозіуму «Молодий кераміст Узбекистану» (Узбекистан, Ташкент, 1990 – 1992 рр.) Міжнародного волонтерського аукціону «Ланцюжок добра» (Іспанія, Мадрид, 2017 р.).

Автор твору «Співоче янголятко – нагороди для переможців Всеукраїнського конкурсу «Бурштинові нотки» (2010 – 2013, 2016 рр.), а також композиції «Ангел і Євангеліє» – нагороди для переможців Міжнародного фестивалю духовної музики «Блага вість Пересопниці» (до 450-ліття Пересопницького Євангелія) (2011 р.). Автор сувенірів Міжнародного фестивалю «Котилася торба» (2012 – 2017 рр.). Автор роботи «Муза фотографа» – нагороди для переможців Кубку Рівного з фотомистецтва «Я люблю своє місто, я люблю свій край» (2012 – 2021 рр.). Автор призової нагороди «Різдвяні піснеспіви» (2020 р.).

У творчому доробку – персональна виставка «Великодня феєрія» (2015 р.).

Роботи Леоніда Гринбокого зберігаються в музеях і приватних збірках України, Росії, Білорусі, Узбекистану, Грузії, Польщі, Чехії, Німеччини, Італії, Іспанії, Ізраїлю та Канади.

Стипендіат міського голови Рівне (2013 р., 2021 р.).

Лауреат премії імені Ганни Леончук «За збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини» (2016 р.).

Переможець конкурсу «Гордість Рівного» у номінації «Декоративно-прикладне мистецтво» (2017 р.).

Стаж педагогічної роботи – 23 роки. Читає навчальні дисципліни: «Спецкомпозиція», «Робота в матеріалі», «Технологія та матеріалознавство», «Скульптура».

 

Гузь Ярослава Віталіївна – викладачка. Народилася 26 квітня 1992 р. у м. Ульяновка Кіровоградської області. У 2014 р. закінчила з відзнакою Рівненський державний гуманітарний університет за спеціальністю «Декоративно-прикладне мистецтво». В 2016 р. закінчила Комп’ютерну Академію «ШАГ»  (м. Рівне) за спеціальністю «Комп’ютерна графіка та дизайн».

З 2014 р.- 2023 рік  – старша лаборантка кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Рівненського державного гуманітарного університету. З 2023 року переведена на посаду викладача.Читає навчальну дисципліну «Художньо-комп’ютерна графіка». Стаж – 7 років.

Працює в галузі художнього текстилю і графічного дизайну. Учасниця близько 15 художніх виставок і пленерів в Україні (Львів, Рівне, Дніпро, Лозова, Чернівці), Білорусі (Вітебськ), Болгарії (Балчик), Польщі (Новий Сонч). Дипломантка І Всеукраїнської художньої виставки сучасних дипломних робіт «Від поклику до професії» (Дніпро, 2018 р.), ХХVІІІ Міжнародного фестивалю мистецтв «Слов’янський базар у Вітебську» (Вітебськ, 2019 р.), ІІІ Всеукраїнського відкритого конкурсу-виставки декоративно-прикладного мистецтва «Слобожанські візерунки» (Лозова, 2020 р.), ІІІ Всеукраїнської виставки сучасного декоративно-ужиткового мистецтва «Від Землі – до Сонця» (Чернівці, 2020 р.), Всеукраїнської виставки-конкурсу сучасної графіки «АРТ ПАРАЛЕЛІ – 2021» (Київ, 2021 р.), Першого Українського фестивалю сучасного колажу Cutout Collage Festival (Київ, 2021 р.). Учасниця Міжнародного мистецького проєкту «Arteterapia w edukacji – art and art therapy in education», а також Міжнародної художньої виставки «Obrazy inspirowane życiem i twórczością  Nikifora i Violi Berki» (обидва – Новий Сонч, Республіка Польща, 2021 р.).

Активно співпрацює з організаторами культурно-мистецьких акцій і фестивалів у питанні їх дизайнерського супроводу, зокрема: соціальних проєктів «Арт-пікнік Слави Фролової» (2015 р.) і «Вишиваний шлях» (2016 р.), Всеукраїнського конкурсу акустичної пісні на слова Тараса Шевченка «ШЕ. Пісня» (2016-2017 рр.), вишиванкової ходи «Мегамарш у вишиванках» (2016 р.), культурно-мистецького свята «День української писемності та мови» (2016 р.), Всеукраїнського фестивалю, присвяченого творчості Тараса Шевченка «ШЕ. Fest» (2017-2018 рр.), фестивалю «Історія. UA» (2017 р.), проектів Українського інституту національної пам’яті «Голодомор. Помста за свободу!» (2017 р.)  і «100 облич Української революції» (2018 р.), свята Державного Гербу України (2018 р.), урочистих заходів з відзначення 100-річчя Національної академії наук України (2018 р.).

У творчому доробку – дизайн обкладинки, комп’ютерний макет і верстка низки академічних видань (монографій і навчальних посібників), зокрема, Громенко С.В. Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана 1918 р. (Київ, 2018 р.); Андрієвська А., Халімон О. Люди «сірої зони». Свідки російської анексії Криму (Київ, 2018 р.); а також буклетів на замовлення МЗС України «Україна. 1932 – 1933. Геноцид голодом» (2018 р.).

Голик Анна Петрівна – старший лаборант кафедри. Модератор і спічрайтер кафедри.